Рецензии на фильмы и сериалы

aleksandr.fedorov
Рецензий: 140
Катастрофічні помилки = трагічні наслідки.
Одним з найвідоміших та трагічніших епізодів боротьби поляків проти нацистських окупаційних військ у часи Другої світової стало Варшавське повстання. У серпні 1944 року польське підпілля, що складалося, як з професійних військових, так і з добровольців, здійснило відчайдушну спробу відновити владу в окупованій Варшаві, розраховуючи на швидке наближення радянських військ. За низкою факторів, все закінчилося загибеллю десятків тисяч жителів міста, а також, майже, повним його руйнуванням.
З... Читать полностью
Одним з найвідоміших та трагічніших епізодів боротьби поляків проти нацистських окупаційних військ у часи Другої світової стало Варшавське повстання. У серпні 1944 року польське підпілля, що складалося, як з професійних військових, так і з добровольців, здійснило відчайдушну спробу відновити владу в окупованій Варшаві, розраховуючи на швидке наближення радянських військ. За низкою факторів, все закінчилося загибеллю десятків тисяч жителів міста, а також, майже, повним його руйнуванням.
З художнього боку до теми Варшавського повстання кінематографісти зверталися неодноразово, і у 2014-му поляки зняли ще один фільм - "Місто 44", після перегляду якогоможуть скластися, вкрай, неоднозначні враження. В плані сюжету стрічка поставлена, досить, непогано: глядачеві поступово розкриваються характери персонажів, їх мотивації, відносини між собою, показуються райони міста, події повстання, бої за кожну вулицю, бомбардування німецькою артилерією Жах і страхіття війни передані повністю. І дуже шкода, що цю переконливу атмосферу творці примудрилися спаклюжити окремими епізодами та недоречними сюжетними вставками, наприклад сценами поцілунків та любовних злягань під дабстеп. В такі моменти відчувається, що у режисера Яна Комаси є талант та певний хист до своєї роботи, але точно бракує досвіду. Можливо, він хотів показати контраст між емоціями персонажів або достукатися до сучасного молодого покоління. В обох випадках задум провалився. Окрім того, сюжет обтяжений стандартними кліше з традиційним любовним трикутником, підкреслено єврейським персонажем у лавах повстанців та ін.

Акторська гра у фільмі досить непогана - емоції зображені відповідно до моментів. Батальні сцени поставлені на рівні та видовищно, якіснаоператорська робота, прийнятна графіка і нормальний монтаж. Вигляд локацій переконливий, добре передає атмосферу Варшави того часу, як цілої так і зруйнованої.
Загалом, "Місто 44" - непоганий військовий фільм, котрий, у більшій мірі, заслуговує на перегляд.
7 / 10
aleksandr.fedorov
Рецензий: 140
Західний погляд на східно-азійську притчу.
"Аокігахара" або "Дзюкай" - ліс у Японії з досить сумною славою через самогубства, котрі там нерідко трапляються. Через цю славу про місце було складено чимало містичних історій, а згодом і знято фільми. Зацікавив він і західних кінематографістів, зокрема американського режисера Гаса Ван Сента, котрий зобразив ліс з філософсько-драматичного боку.
Сюжет розповідає про вчителя Артура Бреннана, який пережив втрату та приїхав до Японії з наміром закінчити життя у згаданому лісі, але зустрічає там... Читать полностью
"Аокігахара" або "Дзюкай" - ліс у Японії з досить сумною славою через самогубства, котрі там нерідко трапляються. Через цю славу про місце було складено чимало містичних історій, а згодом і знято фільми. Зацікавив він і західних кінематографістів, зокрема американського режисера Гаса Ван Сента, котрий зобразив ліс з філософсько-драматичного боку.
Сюжет розповідає про вчителя Артура Бреннана, який пережив втрату та приїхав до Японії з наміром закінчити життя у згаданому лісі, але зустрічає там загадкового японця
Критики фільм просто знищили, освиставши на Канському кінофестивалі, тоді як прості глядачі вирішили, що все не так однозначно. Безумовно, стрічку є за що сварити.З одного боку сюжет вибудований непогано, філософські та містичній елементи історії вписані в сценарій, але нерідко режисери авторського кіно залишають у своїх роботах купу недомовок, через які глядач змушений сам додумувати, що малося на увазі. Водночас, "Море дерев" цілком зрозумілий і не містить надмірних заумствувань, навіть деякі ходи є передбачуваними.З іншого боку протягом перегляду не покидає відчуття, деякої, затягнутості фільму. Також викликає запитання витривалість головного героя. Зрозуміло, що це філософська притча, та все ж...
Метью Макконахі у ролі Артура виклався переконливо. Непогано виглядав Кен Ватанабе в ролі японця Такумі. Ну, і не можна не згадати Наомі Воттс.
З точки зору візуалу "Море дерев", цілком, пристойне з доброю операторською роботою. В цілому, стрічка, безумовно, сподобається не всім, вона більше підійде шанувальникам авторського кіно.
6 / 10
aleksandr.fedorov
Рецензий: 140
Враження не гарантуються.
В умовах обмеженості бюджету Колін Треворроу у першій своїй серйозній роботі, мабуть, високо стартонув, вочевидь, зробивши ставку на талант акторів та неочікуваний, загадковий та, подекуди, навіть абсурдний сценарій від Дерека Конноллі. Та все ж, основою картини "Беспека не гарантується" є кохання.
Популярний журналіст Джеф вже з десяток років закоханий у дівчину зі школи, і хоча його очікування не здійснюються він все одно не зраджує собі. Харизматична, молода та перспективна журналістка на... Читать полностью
В умовах обмеженості бюджету Колін Треворроу у першій своїй серйозній роботі, мабуть, високо стартонув, вочевидь, зробивши ставку на талант акторів та неочікуваний, загадковий та, подекуди, навіть абсурдний сценарій від Дерека Конноллі. Та все ж, основою картини "Беспека не гарантується" є кохання.
Популярний журналіст Джеф вже з десяток років закоханий у дівчину зі школи, і хоча його очікування не здійснюються він все одно не зраджує собі. Харизматична, молода та перспективна журналістка на ім'я Даріус, котрій не сидиться на місці, дивує своєю загадковою та незрозумілою історією, вганяючи у дилему: "Що з того є правда, а що вигадка?." Інші персонажі вносять свої частки витривалістю та самовіддачею або наївністю та простотою. Епізодичні ролі та другорядні сцени, дещо, доповнюють сюжет не перенасичуючи його. Жанр стрічки можна визначити, як мелодраматично-лірична інді-комедія. На усього протязі майже немає натяків на її фантастичність, хоча вона, тим чи іншим чином, повинна матися на увазі. Тему подорожей у часі часто використовують у кіно, але "Безпека не гарантується", мабуть, найбюджетніше її бачення від Треворроу. До речі, цікавим фактом є те, що висвітлена історія, нібито, заснована на реальних подіях, - подібне оголошення зявилося в одному журналі у 1997 році. Хоча, навряд чи, все закінчилося так, як у фільмі...
6 / 10
aleksandr.fedorov
Рецензий: 140
Іранська побутовщина.
Для режисера кінострічки "Розлучення Надера та Сімін" Асгара Фархаді це вже не перша драма. Тут він виступає також і головним сценаристом. Зазвичай, це позначається на роботі, так як взаєморозуміння цих двох постатей грають не останню роль.
Сюжет фільму побутовий. Головні герої розлучуються з-за різних поглядів на їхню долю та майбутне місце мешканя.
Сприймати кіно, доволі, легко, не дивлячись на розділяючий менталітет.Виділяється дві сюжетні лінії: перша - згаданої родини, друга - бідної пари... Читать полностью
Для режисера кінострічки "Розлучення Надера та Сімін" Асгара Фархаді це вже не перша драма. Тут він виступає також і головним сценаристом. Зазвичай, це позначається на роботі, так як взаєморозуміння цих двох постатей грають не останню роль.
Сюжет фільму побутовий. Головні герої розлучуються з-за різних поглядів на їхню долю та майбутне місце мешканя.
Сприймати кіно, доволі, легко, не дивлячись на розділяючий менталітет.Виділяється дві сюжетні лінії: перша - згаданої родини, друга - бідної пари в очікуванні ще однієї дитини. Стрічкапро те, як одне рішення може змінити все, наочно та кардинально. Через бажання жити краще, всього-навсього. Сім'я вже не здається надійним оплотом та острівом у величезному океані чужих людей. Прийшов момент, коли все стає схожим, скоріше, на картковий будиночок, доля котрого залежить від основи, і лише маленький подих з однієї із сторін - і він зруйнується.
Про досвідчену акторську роботу мова, звісно, не йде. Фільм і так настільки тривалий та розмірений, без музичного супровіду та з такою операторською роботою, що здається частково документальним. Можливо, такрежисер хотів підкреслити реальність висвітлених проблем. "Розлучення Надера та Сіміт" не додає якихось вражень, та і у пам'яті, скоріш за все, надовго не залишиться.
5 / 10
Наверх