Кіану Рівз уже не вперше виступає учасником та продюсером сумнівного проекту. Вчений-біолог займається теорією переносу людської свідомості у штучне тіло. Коли його дружина та діти гинуть в автокатастрофі, дослідник вирішує негайно перейти до практики. Однак провести операцію вельми непросто. Лабораторія знаходиться під наглядом уряду, а сам процес суперечить усім існуючим законам. Зрештою, за допомогою колеги щось вдається, та за лічений проміжок часу науковець має зрозуміти, як інтегрувати свідомості у тіла та змусити їх працювати. Основна тема фільму близька Рівзу. У центрі подій людина, яка переживає тяжку втрату. Віл Фостер усіма способами намагається створити диво, проти якого виступає весь "цивілізований" світ. Але реалізація цієї ідеї бажає кращого. Голлівуд роками експлуатує такі картонні теми про людську свідомість у штучному середовищі. У тренді вже були гуманізовані андроїди. Ця хвиля справді викликала сумніви до футуристичної утопії, змусивши замислитись над перспективою. А режисер Джеффрі Начманофф щей робить крок назад у ланцюгу роздумів.У згаданому плані "Репродукція" не демонструє бодай крихти креативу. Жанр Sci-Fi з кожним роком деградує все більше. От і тут - Віл Фостер має загальну мету, шляхи її втілення, послідовність дій чи банальний аналіз ситуації не турбують протагоніста. Йому вистачає стартового визначення, нажаль та дарма, над деталями варто було попрацювати.