Рецензии на фильмы и сериалы

aleksandr.fedorov
Рецензий: 152
Чи є безсмертя прокляттям.?
Фільм Крістофера Лендона той випадок, коли початкова негативна реакція після перегляду згодом пом'якшується, і починають згадуватися позитивні моменти картини. "Щасливого дня смерті" це підлітковий мікс "Дня бабака" та "Хелловіна". Старша аудиторія, що в темі жанру, нічого нового для себе не відкриє. Але фільм однозначно припаде до душі тим, кому не комільфо дивитися оригінали 70-90х років минулого століття. Стрічкадовго зав'язується. Протягом перших тридцяти хвилин автори настільки прагнуть... Читать полностью
Фільм Крістофера Лендона той випадок, коли початкова негативна реакція після перегляду згодом пом'якшується, і починають згадуватися позитивні моменти картини. "Щасливого дня смерті" це підлітковий мікс "Дня бабака" та "Хелловіна". Старша аудиторія, що в темі жанру, нічого нового для себе не відкриє. Але фільм однозначно припаде до душі тим, кому не комільфо дивитися оригінали 70-90х років минулого століття. Стрічкадовго зав'язується. Протягом перших тридцяти хвилин автори настільки прагнуть розкрити головну героїню Трі Гелбман та її оточення, що, здається, забувають про основну тему фільму. Тому адекватний хронометраж, що відведено під ключові події, втоптує розв'язку в фінальні титри та залишає глядачеві простір для польоту думки. Вправно нагнітаючи загальну інтригу картини, режисер не вберігся від прийомів слешера. Тому в зловорожій тиші клішовано щось скріпить, час від часу, а із-за рогу передбачувано вистрибує вбивця. Джессіка Рот у свої, на той час, 30 років дуже непогано вписалася в роль студентки. У той же час, первісний образ її героїні занадто глибоко занурився у стервозність так, що навіть перед фінальною розв'язкою, коли за сценарієм персонаж проходить своєрідне переродження, глядачеві важко повірити в щирість її почуттів.
7 / 10
aleksandr.fedorov
Рецензий: 152
Як спотворити комедію.?
У свій час глядачі юрбою йшли в кіно дивитися комедію «Здрастуй, тато, новий рік!", деМарк ВолбергіВілл Ферреллзмагалися між собою за звання кращого батька, і принесли їй пристойну касу, тому в найкоротші терміни студія "Paramount Pictures" випустила його продовження. І цього разу до співтатусів у гості приїдуть їх татусі:Мел ГібсоніДжон Літгоу. Причому приїдуть вони не одні, а разом зі своїми дивацтвами. Біля керма фільму залишивсяШон Андерс, що зняв першу частину, тому нічого... Читать полностью
У свій час глядачі юрбою йшли в кіно дивитися комедію «Здрастуй, тато, новий рік!", деМарк ВолбергіВілл Ферреллзмагалися між собою за звання кращого батька, і принесли їй пристойну касу, тому в найкоротші терміни студія "Paramount Pictures" випустила його продовження. І цього разу до співтатусів у гості приїдуть їх татусі:Мел ГібсоніДжон Літгоу. Причому приїдуть вони не одні, а разом зі своїми дивацтвами. Біля керма фільму залишивсяШон Андерс, що зняв першу частину, тому нічого нового від продовження не варто очікувати. Він знову експлуатує у сіквелі тему протилежних за характером батьків, часто доводячи те, що відбувається на екрані до суцільного абсурду. Хіба тільки ситуацію трохи скрашує різдвяна тематика.Оскільки конфлікт головних героїв здавався вичерпаним, для нової клоунади прибуваютьГібсоніЛітгоу. Гібсон весь такий із себе крутий ловелас пенсійного віку та, на противагу йому, в кадрі з'являється дуже добрий і турботливий Літгоу. Разом, усім балаганом, вони відправляються в шикарний будиночок у горах, де можна відзначити Різдво своєї мрії. Про акторську гру тут особливо говорити не доводиться, незважаючи на наявність в касті лауреатів і номінантів багатьох премій, оскільки актори в основному лаються і дуріють. Загалом стрічка зновурозповідає про дисфункціональну сімейку, а отже, таке кіно сподобається людям, котрі не проти посміятися над дурними жартами в стилі "типової американської комедії" та щепівтори години спостерігати зародичами, що сваряться, і які замість того, щоб чудово провести дні у засніжених горах, роблять все, щоб Різдво залишило неприємний відбиток на психіці дітей, змагаючись, влаштовуючи бійки, висміюючи один одного і навіть вчиняючи злочин. Так що, новою класикою ційріздвяній історії точно не стати.
6 / 10
aleksandr.fedorov
Рецензий: 152
Не те, та піде.
Франк Гастамбід, який зіграв головного героя та водночас виступив режисером стрічки, вирішив, що на культовій франшизі можна підняти хайп, і наділив свого героя усіма сценарними повноваженнями. Сільвен Маро це мегакрутий-геніальний-плейбой-суперводій, який потрапляє у відділок муніципальної поліції. Хоча ні. Відділком це місце було у попередніх фільмах. Тепер це нагадує незграбний офіс на околиці міста. Команда поліції реальні фріки. Не прикольні чуваки, які були за часів Люка Бессона. Ні!... Читать полностью
Франк Гастамбід, який зіграв головного героя та водночас виступив режисером стрічки, вирішив, що на культовій франшизі можна підняти хайп, і наділив свого героя усіма сценарними повноваженнями. Сільвен Маро це мегакрутий-геніальний-плейбой-суперводій, який потрапляє у відділок муніципальної поліції. Хоча ні. Відділком це місце було у попередніх фільмах. Тепер це нагадує незграбний офіс на околиці міста. Команда поліції реальні фріки. Не прикольні чуваки, які були за часів Люка Бессона. Ні! Тепер це дурнувате стадо, яке не здатне ні на що. От тільки суперкоп Сільвен може зібрати їх докупи і все розрулити.У попередніх фільмах члени групи доповнювали один одного. Кожен із них відігравав свій гумористичний парт. Вони були кумедними диваками. Але аж ніяк не тим натовпом, якими їх виставив новий режисер.Даніель з Емільєном доповнювали один одного. Завдяки цьому симбіозу їхні персонажі розвивалися протягом фільму, здобуваючи потрібні навички. Ось чому фанати тащаться від цієї парочки. А от Сільвен зі своїм партнером навряд чи стануть екранними ідолами. Гумору цій комедії можна поділити на два види: набридливі геги, які всі точно десь бачили і креативні жарти про гостросоціальні європейські проблеми. Такий симбіоз трохи псує враження від перегляду, до того ж присутніті самі американські комедійні вульгарності. Загалом "Таксі 5" це стрічка, яку справжнім фанатам не рекомендовано до перегляду. Випадковому глядачу може зайти ця комедія, де жахливий гумор чергується з доволі сміливими і класними жартами. Сюжет представляє накладення однієї на одну конструкцій із попередніх фільмів. Протягом останніх років Люк Бессон безупинно несеться у прірву, хоча свого часу був геніальним режисером, який знімав культові фільми за мізерні бюджети. Багато хто вважає, що слід було закінчити на четвертій частині і не намагатись підняти кеш на ностальгії.
7 / 10
aleksandr.fedorov
Рецензий: 152
Як журналісти правду шукали.
У 70-х роках в історії преси США відбулася справжня революція: до рукрепортерів, тепер відомого таблоїда,потрапили засекречені документи, в яких розповідалося про десятиліттяприховування правди про В'єтнамську війну адміністраціями чотирьох американських президентів. Річард Ніксон, який тоді займав президентський пост, домігся, щоб федеральний суд після трьох статей заборонив їм публікувати документи, що залишилися, і тоді в гру вступила газета,для якої це був шанс вийти на національний рівень.... Читать полностью
У 70-х роках в історії преси США відбулася справжня революція: до рукрепортерів, тепер відомого таблоїда,потрапили засекречені документи, в яких розповідалося про десятиліттяприховування правди про В'єтнамську війну адміністраціями чотирьох американських президентів. Річард Ніксон, який тоді займав президентський пост, домігся, щоб федеральний суд після трьох статей заборонив їм публікувати документи, що залишилися, і тоді в гру вступила газета,для якої це був шанс вийти на національний рівень. Її бік подій і показує картинаСтівена Спілберга "Секретне досьє".Режисер вирішив розповісти історію власниці "The Washington Post" Кей Грем, яка прийняла доленосне рішення не тільки для своєї газети, а й для свободи преси в США. Принаймні, так заявляє стрічка. Крім інших, найвідомішою історичною особистістю "Секретного досьє" є сам Ніксон, і Спілберг професійно показав його на екрані, не відволікаючи увагу від головних героїв. Фільм доситьсвоєчасний у світлі постійних спроб влади будь-якої країни контролювати ЗМІ. Але при перегляді виразно відчувається, що маючи у своєму розпорядженні Стріп і Генкса, такий дует для багатьох режисерів тільки мрія, Спілберг зняв хороше, але не вражаюче кіно. Плюс його історична достовірність викликає великі сумніви, оскільки в контексті публікацій документів Пентагону історія згадує саме "NY Times", але аж ніяк не "The Washington Post".
6 / 10
aleksandr.fedorov
Рецензий: 152
Лоуренс та стереотипи.
Екранізація шпигунського роману колишнього агента ЦРУ Джейсона Метьюза "Червоний горобець" з Дженніфер Лоуренсу головній ролі та з іншим, не менш, талановитим кастом і досить інтригуючим сюжетом, мав усі шанси вийти добрим шпигунським кіно для дорослого глядача, але в результаті зовсім не претендує на звання класики згаданого жанру. Картина відправляє нас у росію, зняту в Словаччині, знайомлячи з видатною примою Великого театру, чия кар'єра закінчується в перші п'ять хвилин фільму, стараннями... Читать полностью
Екранізація шпигунського роману колишнього агента ЦРУ Джейсона Метьюза "Червоний горобець" з Дженніфер Лоуренсу головній ролі та з іншим, не менш, талановитим кастом і досить інтригуючим сюжетом, мав усі шанси вийти добрим шпигунським кіно для дорослого глядача, але в результаті зовсім не претендує на звання класики згаданого жанру. Картина відправляє нас у росію, зняту в Словаччині, знайомлячи з видатною примою Великого театру, чия кар'єра закінчується в перші п'ять хвилин фільму, стараннями заздрісних танцюристів. Отже героїня в жаху, пройшовши низку випробувань, змушена спати з потрібними людьми заради росії-матінки. Далі все закручується у шпигунську "Санта-Барбару" у дусі Холодної війни. Без сумніву, Лоуренс є однією з найвидатніших актрис молодого покоління, яка здатна зіграти багато кого. Вона продовжує розширювати межі та кидає собі виклик у деяких проєктах, але в даному випадку результат не зовсім виправдав витрачених зусиль. Лоуренс відважно грає в сценах, де її героїню гвалтують, де її катують, де їй доводиться роздягтися перед цілим класом у шпигунській школі, при цьому звичайні сцени сексу зняті дуже цнотливо. Такий ось дивний Голлівуд з його уявленнями про інтим, чи може райдерські вимоги контракту.? І ще у оригіналі її російський акцент просто жахливий. І взагалі, який шпигун буде говорити з яскраво вираженим акцентом, щоб відразу було зрозуміло, звідки він і на кого працює.? Не дивно, що англомовна аудиторія не прийшла у захват від фільму, який майже дві з половиною години гвалтував їх вуха перебільшеним та підробленими акцентом Лоуренс.
7 / 10
aleksandr.fedorov
Рецензий: 152
Невдале відновлення вдалого проєкту.
Екранізації комп'ютерних ігор останнім часом все більше розчаровували, тому не зумівши створити нових франшиз з цікавими персонажами, Голлівуд вирішив повернути на екрани Лару Крофт, героїню, яку всі добре знають, навіть якщо жодного разу не грали у одноіменну гру. Але, оскількиАнджеліна Джолівирішила все більше часу проводити за камерою, ніж перед нею, у франшизі з'явилася Алісія Вікандер, і вона у відновленній "Ларі Крофт» вирушає у свою першупригоду, з якої вийде тією самою,... Читать полностью
Екранізації комп'ютерних ігор останнім часом все більше розчаровували, тому не зумівши створити нових франшиз з цікавими персонажами, Голлівуд вирішив повернути на екрани Лару Крофт, героїню, яку всі добре знають, навіть якщо жодного разу не грали у одноіменну гру. Але, оскількиАнджеліна Джолівирішила все більше часу проводити за камерою, ніж перед нею, у франшизі з'явилася Алісія Вікандер, і вона у відновленній "Ларі Крофт» вирушає у свою першупригоду, з якої вийде тією самою, знаменитоюгероїнею. Уякості основи для сюжету фільму була обрана гра 2013 року "Tomb Raider", яку віддали на адаптацію до рук, майже невідомого, норвезького режисера Роара Утхауга. Об'єднати погляд європейського кінематографіста з голлівудським блокбастером було небезпечним ходом, адже історично вони є двома паганосумісними речами, і екранізація стала зайвим підтвердженням того, що фільми такого жанру краще залишити американцям. Тому отриманий результат залишає бажати кращого, а місцями й набагато кращого. Стрічка більше сконцентрована на головній героїні і її перетворенні на легенду, ніж на тому, щоб у цієї історії була логіка, і щоб сюжет виглядав хоч трохи розумніше. Наприклад: епізод на іржавому літаку був крутим, але чим далі в ліс, тим все банальніше. А коли герої нарешті опиняються у містичній гробниці, їх пригоди всередині нагадують погано замасковану копію епізоду з, не менше популярного, але більш вдалого, проєкту. Плюс розчаровує відсутність справжньої магії, про яку йдеться весь фільм, що стало прикрістю і для звичайного глядача, і для тих, хто грав у гру. Навіщо тоді витрачено стільки часу та коштів на пошуки гробниці на занедбаному острові, якщо її володарка не має ніяких особливих сил, а її так зване прокляття можна легко замінити будь-якою хімічноюзброєю.? Виходить, що весь цей суперквест має сумнівний сенс, і Лара рятувала світ дуже умовно.
5 / 10
PRO+
WildFrag
Рецензий: 3
Ну не шедевр, но ....
Посмотрел очередное творение Джона Ву, ну да, это конечно не шедевральный "Без лица". Но давайте все же резделим сценарий, который Ву фактически выдали и визуал в который Ву умудрился запихать довольно банальный сюжет.
История банальна и проста, отец потерявший ребенка, отправляется мстить убийцам. Но даже из казалось бы такой банальности Ву пытается сделать пусть не шедевр, но хотя бы кино с картинкой. Посути от вагона подобных фильмов этот отличается тем что фильм практически без слов и... Читать полностью
Посмотрел очередное творение Джона Ву, ну да, это конечно не шедевральный "Без лица". Но давайте все же резделим сценарий, который Ву фактически выдали и визуал в который Ву умудрился запихать довольно банальный сюжет.
История банальна и проста, отец потерявший ребенка, отправляется мстить убийцам. Но даже из казалось бы такой банальности Ву пытается сделать пусть не шедевр, но хотя бы кино с картинкой. Посути от вагона подобных фильмов этот отличается тем что фильм практически без слов и сделано это намерено. Все передается через эмоции и звуковой ряд. Я бы даже не назвал этот фильм боевиком как таковым, это скорее драма с элментами боевика. И если взглянуть на фильм с этой стороны то актеры очень хорошо передали горе семьи после потери единственного ребенка. Верю. Дальше конечно уже начинается сказка, но сказать что прямо фантастика не могу. Ничего запредельно крутого отец из себя не выковал. Ну научился экстремальному вождению, стрелять из огнестрела значительно лучше обычного человека (в тире), потягал гирьку.
Боевку Ву все же постарался сделать зрелищной,но скорее всего бюджета особого небыло, при этом картинка достойная, хоть и не ах. Фильм довольно тяжелый морально и абсолютно нединамичный, поэтому я могу понять почему большинству людей который пришли насладиться зрелищем он не зашел. Довольно медленная скорость повествования даже не слишком повышается в моменты боевки, она тоже какая-то не слишком динамичная, хотя и неплоха по картинке.
Вобщем как я уже сказал это не боевик, это драма. Бюджет явно не большой, сценарий откровенно слабый. Но при всем этом Ву умудрился из откровенно никакого сценария сделать неплохое кино практически на 2-х вещах: актерской игре и неплохом визуале части боевых сцен. Причем первое явно превалировало над вторым.
Это конечно не 8/10, но и не 5-6/10 как многие поставили фильму. Я бы все же сказал что это 6.5-7/10.
Ну а хотите вот прямо зрелища, ну так включите тот же Рейд.

7 / 10
aleksandr.fedorov
Рецензий: 152
Чи варта дурість екранізації.?
Спочатку дитяча, потім, м'яко кажучи, недоречна гра тривалістю тридцять років.? Щороку впродовж травня пятеро шкільних друзів грають у квача.!? Один з них ще ніколи не програвав, які би підступи йому не влаштовували суперники. Тому великовікові довбані збираються, щоби втілити план помсти... на його весіллі. Однак чувак не даремно залишається кращим, він готовий змагатись навіть у неймовірно важливий день свого життя, зіпсувавши всю романтику. "Ти водитимеш!" - це чергова голлівудська стрічка,... Читать полностью
Спочатку дитяча, потім, м'яко кажучи, недоречна гра тривалістю тридцять років.? Щороку впродовж травня пятеро шкільних друзів грають у квача.!? Один з них ще ніколи не програвав, які би підступи йому не влаштовували суперники. Тому великовікові довбані збираються, щоби втілити план помсти... на його весіллі. Однак чувак не даремно залишається кращим, він готовий змагатись навіть у неймовірно важливий день свого життя, зіпсувавши всю романтику. "Ти водитимеш!" - це чергова голлівудська стрічка, заснована на реальних подіях. Ну хто б сумнівався, дурнів вистачає по усьому світу. Цього разу ніби слід віддати належне режисерові: промо матеріали знайомлять нас із самою історією, показують так зване "хоум відео" із грою у квача. Це ніби жарт, що розтягнувся на ціле життя і при цьому не втрачає свою актуальність. Приблизно так сприймаєш даний факт до того моменту, коли зясовується, що кіношники знову роздули з мухи слона заради захопливого сюжету. Тобто, який би не був реальний бекграунд дійства, у фільмі все скочується до дурноватої фантасмагорії.Зрештою, обидва елементи, твердження про "реальність подій" і відповідна абсурдність картинки, доповнюють один одного. Інколи стрічка навмисно "провисає", щоби виправдати свій рекламний слоган. Якраз у цей момент можна причепитись до низки очевидних недоліків, які виникають під час дисбалансу двох основних елементів і руйнують усю концепцію, задану режисером. Під кінець він намагається додати драми, щоб якось зачепити глядачів, але після "дитячого" квача та безглуздих сцен, які виставили як комедійні, у подібні речі якось не дуже хочеться вірити. Тим паче усі ці "важливі життєві моменти", типу весілля, слугують звичайними декораціями і не відіграють майже жодного значення у житті персонажів. Отже, вони так само втрачають будь-яке значення для аудиторії. "Ти водитимеш!" - це комедія, яка більшість часу тримається на межі нав'язаної маркетингом "реальної історії" і хореографії, яка перетворила простеньку гру у професійне і потенційно ідіотське захоплення. Стрічка ніби зображує дитячу забавку, яка "пережила" разом з героями усі ключові моменти життя і досі тримає їх разом, однак жахливий гумор і вульгарна лексика надто грубо продовжують лінію безтурботного минулого. Хоча би тішить те, що український дубляж може доволі вправно і гармонійно замінити англійські матюки нашими прикольними слівцями. На цьому не перший рік вже виїжджають збочені комедії.
5 / 10
aleksandr.fedorov
Рецензий: 152
Бачимо бачене.
У своєму прихильному віці Ліам Нісон залишається одним з провідних акторів жанру бойовик. Деякі його роботи зняв каталоно-голлівудський режисер Жаума Кольет-Серра. І ось вони знову возз'єднуються, щоб відправити глядачів в небезпечну поїздку, де Нісон повинен вирахувати зайвогопасажираі при цьому захистити інших, врятувати свою сім'ю і вижити самому. Уминулому головний герой служив у поліції, тому не дивуйтеся, що він володіє розумом детектива і бойовими навичками спецназівця. Вже багато разів... Читать полностью
У своєму прихильному віці Ліам Нісон залишається одним з провідних акторів жанру бойовик. Деякі його роботи зняв каталоно-голлівудський режисер Жаума Кольет-Серра. І ось вони знову возз'єднуються, щоб відправити глядачів в небезпечну поїздку, де Нісон повинен вирахувати зайвогопасажираі при цьому захистити інших, врятувати свою сім'ю і вижити самому. Уминулому головний герой служив у поліції, тому не дивуйтеся, що він володіє розумом детектива і бойовими навичками спецназівця. Вже багато разів бачили Нісона в такому образі, і дехто навряд чи відрізнить цього героя від його попередників. Він звичайно добрий у якихось речах, але передбачуваність персонажа і сюжету стомлюють і швидко знищують інтерес до не менш передбачуваного і абсурдного фіналу.З таким кастом, як у "Пасажира" можна було зняти щось круте, але поставивши Нісона на чолі спасіння всіх і вся, для інших банально не виявилося в цій історії місця. Вони з'являються ненадовго і зникають, нібито роблячи щось важливе за кадром. Тому якщо б на їх ролі взяли менш знайомі обличчя, то персонажі вийшли б зовсім прісними і не запам'яталися би. А так запам'ятовується, що у "Пасажирі" промайнули відомі актори. Але тільки промайнули, особливо нічого не зробивши, хоча сюжет нас намагається переконати у зворотному. Загалом, Кольет-Серра зняв погано замаскований сіквел "Повітряного маршала", який відчайдушно намагається видати за оригінальну нову історію, де Нісон в сотий раз опиняється десь замкненим і бореться з часом, щоб врятувати численних заручників від могутніх злочинців, яким він все одно не по зубах. Детективна сюжетна лінія "Пасажира" слабка, оскільки більшу частину фільму герой-рятівник розгублено не розуміє, що робити і що взагалі відбувається, а потім все швидко вирішує за кілька зупинок, при цьому пару раз мало не випавши з поїзда. До абсурду події на екрані доводяться величезною аварією в фіналі, зробленою в дусі вдомих режисерів відомих стрічок, під час якого, що головний герой, що інші пасажири не раз повинні були загинути. Мабуть творцям потрібно було кудись подіти решту бюджету...
7 / 10
Наверх